ШАНУЙМО УКРАЇНСЬКЕ!

Українська хустка - це  важливий елемент народного вбрання, це невід'ємна частина нашої культури. З давніх-давен в українських сім'ях  вона слугувала оберегом, символом любові й злагоди, з нею пов'язано багато традицій, звичаїв та обрядів. З метою їх збереження та з метою об'єднання всіх жінок незалежно від фаху, віку, національності в 2019 році започаткували відзначення  Всесвітнього дня української хустки. 

Визначено дату - 07 грудня. 

Як і в минулому, так і в цьому році напередодні відзначення цього дня, у цей день користувачі  соціальних мереж долучилися до флешмобу «Зроби фото з хусткою». Кожне фото свідчить про небайдужість сучасників до української хустки, цього барвистого мистецького витвору.  Ми, педагоги, долучаємо до таких свят наших учнів. Кожен робить це по-своєму. Поділюся своїм досвідом.

У 9-му класі в цей день на уроці української мови ми вивчали складнопідрядне речення, його будову, засоби зв'язку. Текст про українську хустку, в якому кожне речення - складнопідрядне, став  предметом обговорення та завданням на уроці. Він був представлений у Google презентації, розміщеній у Google Classroom. Учні отримали доступ на спільне редагування документу. Кожен з них вибирав одне речення і виконував завдання до нього: розставити розділові знаки, намалювати схему, зробити словесний синтаксичний розбір - вказати, яким членом речення виражене кожне слово. 

Текст диктанту.

Хустка як мистецький твір

З давніх-давен хустка була  для людини своєрідним оберегом, бо захищала її від холоду та спеки, від зла та біди (1). Наші предки вважали, що вінок, хустка чи шапка є  посередниками між людиною та вищим, небесним світом (2).

Відомо, що колись хустки в Україні вишивалися шовком, сріблом та золотом (3). Якщо вишивали шовком, то найбільше вживали червоних, синіх, зелених, жовтих та рожевих ниток (4). Дослідники хустки як мистецького твору зазначають, що чорний колір використовувався зрідка, що сині нитки вживалися  тільки в поєднанні з червоними (5).

Рукодільниці використовували геометричний орнамент,  який переважав на хустках до XVIII століття змінився на рослинний (6).  Якщо роздивитися орнаменти на старих українських хустках, то  можна було зустріти й зображення птахів - півників, голубів тощо (7).

Коли рукодільниці починали вишивати на хустці візерунки, то розміщували їх на хустках по чотирьох кутах та посередині (8).  На орнаментах видно, що по кутах розміщувалися головні фігури (9).  По всьому полю хустки розкидалися дрібніші деталі орнаменту, що робило візерунок красивим і виразним (10).  

Хустка здавна відігравала якусь магічну роль, вважалась оберегом, тому з нею пов’язано багато звичаїв та обрядів (11).  Молода дівчина власноруч пряла нитки, ткала та вишивала хустку, щоб потім  подарувати  її молодому (12). Наречена дарувала по хустці й старостам, що прийшли її сватати (13). Якщо дала згоду, неодмінно перев’язувала хусткою руку нареченому (14). Хустку як щоденний необхідний найважливіший елемент вбрання дівчина «діставала» вже під час весілля, коли відбувався обряд «покривання голови» (15). Цей обряд, який і сьогодні збережений українцями, означав і означає перехід дівчини до іншого соціального стану - набуття сімейного статусу (16).

Українська хустка не втратила своєї актуальності та популярності і в наші дні. Часто можна побачити  на вулицях українок, які одягнені в ошатні хустки. Це добра традиція, що збережена нашим народом (17) (За О.Воропаєм)