РІЗДВЯНІ СВЯТА В УКРАЇНІ

Хто не любить новорічно-різдвяні свята? Впевнена, таких немає. Ми чекаємо їх з нетерпінням, готуємося до них, чекаємо ДИВА, яке обов’язково має до нас завітати. А відзначаємо їх з дотриманням звичаїв та обрядів, які передаються нам з покоління в покоління…

Вечір напередодні Різдва (Коляда, Святий вечір) називався ще «багатою кутею». До нього ретельно готувалися: розтоплювали піч 12 полінами, що висушувалися 1-2 дні, пекли й варили ритуальні страви. Основна обрядова страва – це кутя, заправлена маком та медом  (до речі, традиційно вона готується тричі: перша - Багата - у переддень Різдва; друга — Щедра — на Щедрий вечір; третя — Голодна — в переддень Водохреща).  А ще готували (і тепер готують) різдвяну кутю з товченої пшениці, узвар, горох, квасолю, смажену капусту, борщ, рибу, вареники, картоплю, гриби, голубці з пшоном, пампушки, пиріжки, коржі з маком. Найголовніше – на святковому столі має бути 12 пісних страв.

Кожна пісна страва  Святвечора щось символізує:

• кутя - єднання з Богом і світом померлих; мак – символ мучеництва, невинно пролитої крові, а мед – символ чистоти, Божого слова;
• горох, квасоля - символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після занепаду, символ єдності роду;
• капуста - символ єдності;
• борщ - символ торжества добра, кров вифлеємських дітей, вбитих за наказом Ірода;
• голубці - символ Божої любові, Святого Духу, краси й сили;.
• риба - один із символів Ісуса Христа. У перших літерах грецького слова «риба» зашифровані слова «Ісус Христос», «Спаситель», «Син Божий»;
• вареники -  достаток і благополуччя в родині на увесь рік;
• гриби – продовження роду та плодовитість; дві природи Ісуса Христа: божественна (шапка) і земна (ніжка);
• часник - символ очищення від гріхів, а також здоров'я. Часник кладуть на чотири кутки столу, а потім їдять, щоб не боліли зуби.
• пиріжки, коржі - символ свята, радості, які Богом даровані людям, пампушки - здоров'я та щастя, символ свята та солодкого життя;
• узвар -  життя, дароване Богом кожній людині; очищення тіла та душі.

Як тільки зійде перша зірка,  родина збирається за столом на Святу вечерю.

Чому на цю вечерю готують саме 12 страв? Існує думка, що цю кількість пов'язують з 12 місяцями; інші трактують число 12 як згадку про учнів Ісуса Христа.

Різдво Христове - неймовірно весела й метушлива пора в році. Святкують його 25 грудня (за григоріанським календарем) та 7 січня (за юліанським календарем). Відзначають на честь народження Сина Божого у Діви Марії в місті Віфлеємі. У Біблії не вказується точна  дата його появи на світ. Відомо, що в ті дні проводився перепис населення і всі повинні були бути там, де вони народилися. Тому Йосиф, з яким була заручена мати Ісуса Христа, повів вагітну Марію до Вифлеєма.   Через декілька днів подорожі вони зупинилися на ночівлю. Проте місця в хаті для них не було і вони заночували в печері,  яка слугувала хлівом для худоби. Там і з’явився на світ  маленький Ісусик. У цю ж ніч до пастухів, які охороняли свої отари, прийшов ангел Господній. Він сповістив їм радісну звістку про народження Сина Божого, який забере всі гріхи людства. На небі зійшла зірка, яка вказувала пастухам шлях та зупинилася, коли вони прийшли до Ісуса. Цю зірку назвали Вифлеємською, яка й тепер є священним символом для християн.  Саме тому в руках колядників побачити восьмикутну зірку. А саме сцена народження Христа стала головним символом свята Різдва.

Щедрий вечір наступав за тиждень після Різдва, напередодні Нового року. Це залишок стародавнього дохристиянського звичаю. У цей день люди не працювали і не їли аж до вечері, до якої, крім куті й узвару, готували смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці. Опісля діти виносили із хати «дідуха» на вигін або в садок і спалювали його. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали також як свята Маланки (13 січня) та Василя (14 січня). У народній традиції свята об’єдналися і тепер ми маємо Щедрий вечір або свято Маланки. 

Свято Маланки має язичницьке коріння. Згідно із слов'янською міфологією, у матері богів Лади, крім сина - побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Міланка, тому що вона була мила і чудова. Одного разу,  коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Міланку і сховав у підземне царство. Звільнив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і одружився на ній. Тому 13 січня , на Щедрий вечір, шанують не тільки Маланку, а й Василя.

На свято Маланки прийнято переодягатися у тварин і фольклорних персонажів. На Старий Новий рік хлопці також «водили Меланку». Неодружений хлопець переодягається в жіноче плаття і стає «Маланкою», а дівчина або жінка – в чоловіче плаття, як образ «Василя». Серед дійових осіб – дід, баба, циган, циганка, коза, чорт. У масках і костюмах щедрувальники ходять від будинку до будинку і веселять перехожих танцями і жартами.

Ще одна важлива традиція на ранок 14 січня — ходити посівати. На Василя всі хлопці різного віку ходять з дому в дім, сиплять на поріг зерно та читають вірші із привітанням господарям. Бажають, щоб наступний рік був щедрим. Але якщо щедрувати 13 січня могли всі охочі, то посівати хлопці йдуть без дівчат.

Давні різдвяні традиції відроджуються сьогодні. У багатьох місцевостях України, у багатьох родинах урочисто відзначається Різдво, відбуваються колядування і щедрування.

«Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!», — так починалися і колядки, і щедрівки.

Джерела: https://library.diit.edu.ua/en/article/509; https://www.unian.ua/; https://lifestyle.24tv.ua/shho_simvolizuyut_12_strav_na_svyatvechir_n646135