ДЕНЬ СВЯТОЇ ЯВДОХИ

14 березня.  У цей день  вшановують преподобну мученицю Євдокію Іліопольську. Свято дістало назву Явдохи. Це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи й знаменує пробудження життєвої сили землі. 

У народному побуті свято Явдохи – це перший день нового року, адже в наших предків рік починався з 1 березня. 

За переказами, Євдокія жила в I-II ст. на півночі Палестини, в місті Іліопіль. Вона була надзвичайної вроди, навіть художникові не можливо було зобразити її. Дівчина цим користувалася, зваблювала багатьох  представників чоловічої статі, вела розпусний спосіб життя і цим самим зібрала великі скарби, які  вважалися більшими, ніж царські. 

Але один випадок допоміг дівчині виплутатися з цих тенет. Через місто Іліопіль  повертався після якоїсь подорожі чернець Герман. Був пізній вечір, і він зупинився в одного знайомого християнина, сусіда Євдокії. За своїм звичаєм, чернець, трохи відпочивши, почав читати  Святе Письмо. Він декламував уривок про Страшний Суд Божий і про те, як «праведні засіяють, наче сонце, у Царстві Небесному, грішні ж підуть у вогонь незгасимий, де неослабно без кінця люто мучитися будуть повіки».  Дівчина прокинулася від  того читання, слухала, дуже розчулилася й  до світання не зімкнула очей. Усе почуте  сильно вплинуло на неї: вона  думала про безліч своїх гріхів, про Страшний Суд Божий  і нестерпну для грішників муку.

Як тільки настав день Євдокія покликала до себе чернця. Він прийшов.

— Розкажи мені всю правду, прошу тебе, бо, почувши те, що ти вночі читав, вельми тужу духом і бентежуся думкою: страшне, і дивовижне, і дотепер нечуване для себе я почула. І якщо це правда, що ті, які грішать, вогню передаються, то хто може врятуватися? – промовила  до нього.

— Чи маєш чоловіка, пані? І звідки велике, як кажеш, багатство тобі приходить? – запитав чернець.

— Мужа законного не маю, від багатьох же чоловіків зібране моє багатство. І якщо багаті після смерти на таку важку й вічну засуджені будуть муку, то яка ж мені користь від безмірно зібраних багатств? – відповіла вона.

— Скажи мені правду небрехливу, бо й Христос мій, якому служу, неоманливий та істинний: чи хочеш врятованою бути без багатства й жити щасливо у веселості й радості на віки вічні, чи з багатством своїм горіти люто у вогні вічному?

— Краще мені замість багатства життя вічне отримати, аніж з багатством самій загинути навіки. Але дивуюся, чому так покараний має бути багатий після смерти. Хіба жорстокою якоюсь і невмолимою ненавистю спалахує на багатих Бог ваш?

— Ні, — сказав Герман, — не відвертається від багатих Бог ані багатими їм бути не забороняє, але ненавидить неправедне здобування багатства і витрачання його в насолодах і похотях гріховних. Коли хтось праведно складає багатство і складене витрачає добродійно, той є безгрішним і праведним у Бога, а тому, хто збирає багатство крадіжкою, пограбуванням і неправдою чи якимись гріховними ділами і приховує те, не маючи милосердя до убогих, ані прохачам не подаючи, не вбираючи нагих, не насичуючи голодних, без милости буде кара.

— Чи видаються тобі мої багатства неправедними? – запитала Євдокія?

— Справді найнеправедніші й від усякого гріха Богові мерзотніші… Ти ж, коли захочеш мене послухати, можеш врятуватися від мук, що на тебе чекають, й отримати вічну радість, — відповів чернець. — Приступи до святої і спасенної купелі хрещення, нею ж від бруду всіх гріхів, що тебе занечищують, омийся — будеш далі чиста й непорочна, відроджена благодаттю Святого Духа, й отримаєш блаженний спадок, у якому маєш насолоджуватися нетлінним вічним світлом, де нема пітьми та ночі, ніякої печалі і болю, ані злодіянь, і будеш агницею святою на паші небесній, яку випасатиме Ісус Христос, Спаситель наш. І хай ще одне скажу: якщо хочеш спасенною бути, донько, зроби так, як раджу тобі, і блаженною будеш навіки.

Незабаром Євдокія прийняла хрещення й пішла в монастир. Постійні молитви, пости і каяття в минулих гріхах змінили колишню блудницю. Її призначили ігуменею обителі. Євдокія почала допомагати мандрівникам, убогим, сиротам.  За це Бог нагородив її здатністю воскрешати мертвих.

Через 56 років ігуменю обмовили язичники. Без судового розгляду її звинуватили в чаклунстві та обмані. Невдовзі стратили через обезголовлення.

Зі святом пов’язують багато народних прикмет.

☑Вважалося, що цього дня прокидається від зимової сплячки бабак, виходить на світ, свище три рази, а потім знову лягає на другий бік і спить аж до Благовіщення. Тому люди виходили в поле,  щоб почути свист бабака.

☑Добрий господар обов'язково в цей день чистив сад - зрізав сухі гілки дерев, щоб вони краще родили.

📌Яка Явдоха, таке й літо.
📌Явдоха з дощем — буде літо тепле й мокре.
📌На Явдоху сніг — на врожай.
📌Дме теплий вітер — влітку буде багато дощів.
📌Падає дощ на Явдохи — до хорошого урожаю хліба.
📌Голосно кричать ворони — віщують потепління.

За матеріалами Інтернет-видань