Кажуть, філолог - незвичайна, особлива людина. Чому? Відповідь від Alina Akulenko, учасниці фейсбук-групи "Лінгвістичні смаколики"
✔ Знаючи, що слово - не твердая криця, він затято лупає цю скалу, хоча час від часу його охоплює безвихідь і дуже непозбувна бентега. І це називається - мовна політика та її практичне втілення.
✔ Усвідомлюючи обмеження щодо вживань дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, він майстерно їх вживає навіть там, де їх вжити неможливо. І щоразу це звучить - як пісня. І ця пісня у його бездоганному виконанні йменується синтаксисом.
✔ На пісню справжній філолог може перетворити усе на світі. Навіть - суржик. Бо, щоб говорити і писати суржиком, справжній філолог вивчає тонкощі територіальних і соціальних діалектів. Ім'я цьому явищу - професіоналізм. І мовна чуйка )))
✔ Справжній філолог у курсі, що в пальті із ситром треба їздити на авто і в кіно. І в жодному разі - не навпаки: в пальто із ситро на авті до кіна. Але він стійко тримається, коли хтось все ж таки плутається. Це називається мовна толерантість.
✔ Справжній філолог у курсі, що дурра - це таке турецьке просо, білль - законопроєкт у Британії, а оперетта - слово, написане з помилкою. І що у словах фольга і форзац наголос падає на перше О, а індустрія та йогурт мають наголошений У. І це називається не "шо-попало" чи "ах-ти-боже-мій", а мовні норми сучасної української літературної мови.
✔ Справжньому філологу нема потреби вести мовні баталії з аматорами. Йому справді смішно спостерігати, як люди б'ються за апостроф і право називати пані міністра міністеркою. Але час від часу він мовчки п'є валер'янку, коли чує, як про "проблєму балакають на протязі дня". І п'є дещо міцніше за валер'янку у випадку "продуктивного неймінгу для кежуал івентів".
😓Заклики ж до "сторітелінгу" і "лонгрідів" викликають у справжнього філолога напад істеричної гикавки.
👆Тому - бережіть справжніх філологів. Вони - на вагу золота. І навіть дорожчі.
Немає коментарів:
Дописати коментар