ШКІЛЬНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ВЧИТЕЛЯ-ПРЕДМЕТНИКА ТА ВИМОГИ ДО ЇЇ ВЕДЕННЯ

Досить часто від педагога сучасної школи можна почути нарікання на велику кількість паперів, які йому приходиться вести в закладі освіти чи здавати на вимогу адміністрації. У відповідь можна почути: "Кожна сфера діяльності  передбачає ведення відповідної документації. І заклад загальної середньої освіти не є виняток".   Але в якому нормативному акті вчитель-предметник може прочитати перелік  документації, яку він зобов'язаний вести в школі? На жаль, його немає. Але відповідь на запитання знайшла й 14 та 17 вересня 2021 року провела онлайн-консультацію для учителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, румунської мови та літератури на тему "Шкільна документація вчителя-предметника та вимоги до її ведення". 

Опрацювавши ряд нормативних документів, які регламентують роботу закладу загальної середньої освіти, ведення діловодства в ньому, дійшла висновку, що до шкільної документації вчителя-предметника в закладі загальної середньої освіти належать:

📖 навчальні програми з базових предметів предметів, факультативів, курсів за вибором, гуртків;

📖 календарно-тематичне планування;

📖 поурочні плани;

📖 учнівські зошити;

📖 класний журнал (у т.ч. електронний);

📖 журнали обліку занять гуртків;

📖 журнали обліку занять факультативів, курсів за вибором, індивідуальних та групових занять;

📖 звіти (на вимогу адміністрації закладу з метою виконання завдань Освітньої програми закладу);

📖 документація навчального кабінету;

📖 документація шкільного методичного об'єднання (при умові створення його в закладі освіти; документацію веде керівник, призначення якого затверджується наказом по школі).  

Зупинилася на кожному з документів та на  вимогах  щодо  його ведення: 

☑ підкреслила, що всі навчальні програми мають мати гриф МОН України. Їх перелік щороку перед початком нового навчального року прописує Міністерство освіти і науки окремим листом; 

☑ наголосила, що відповідно до ст.54 Закону України  «Про освіту» педагогічні працівники мають право на академічну свободу щодо укладання календарно-тематичного та поурочного планування, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі закладу освіти; 

☑ прокоментувала особливості заповнення предметних сторінок у класному журналі (колонки без дат та запис домашнього завдання) та вимоги до перевірки учнівських зошитів;

☑ закцентувала увагу на організації роботи вчителя-предметника в інклюзивному класі;

☑ звернула  увагу й на ведення документації навчальних кабінетів словесності. 

Консультації завершувалися відповідями на запитання, які  залишили педагоги, реєструючись на онлайн-консультації.